Я ХОХОЛ !

Я ХОХОЛ!

Народився я в Україні, Львівскої області. Деякий час жив в Тюмені, виріс в Мурманску, а після армії знову повернувся в Україну і довгий час жив в Одеській області.

Пам"ятаю, як у дитинстві, коли я приїздив на літо, в Україну, до своєї бабусі, хлопці іноді звали мене москалем. Тоді ще я не зовсім розумів значення цьої образи, але було прикро, бо в душі я вважав себе українцем.

Сьогодні, коли Россія підло захопила Крим и веде неоголошену війну проти моєї Батьківщини, проти мого народу, тупо відмовляючись від своєї причетності, мені часто доводиться читати в Інтернеті коментарі росиян, сповненні нелюдської злоби.

В більшості, це люди низького рівня розвитку, неспроможні думати самостійно. Вони лише повторюють те, що ім тулмачать по телебаченню. А телебачення належить кому? - прав"ячей верхівці. А хто розв"язав війну? - та сама прав"яча верхівка.

Так ось, саме в ціх коментарях, українців часто з ненавістью називають хохлами. Нещасні, убогі люди! Якби вони знали справжнє значення цього слова, то мабуть не говорили його с такою ненавістью, та и взагалі, мабуть не вживали його, по відношенню до українців.

Річ у тому, що хохлами українців стали звати татаро-монголи, в часи татаро-монгольского набігу. А дали таке им"я українцям за бойову доблесть, відвагу і гідність. І означае це слово - "Син неба", або "Посланець неба".

Погодьтесь, нічого образливого в цьому немає, навпаки, звучить дуже непогано. Тому тепер, коли мені кажуть: "Ти, хохол!" - я лише посміхаюсь у відповідь і відчуваю почуття гордістті.

Так! Я Хохол! Я пишаюсь тим, що я потомок відважних предків своїх, котрі заслужили це звання у жорстоких битвах за свободу і незалежність своєї Батьківщіни, своєї Ненькі України.

Я пишаюсь моєю Украіною, моїми співвітчизниками, які вишли на майдан заради свого права на краще життя. Я пишаюся також героями-хохлами, які захищають свою землю від зовнишнього, та внутришнього ворога.

У нас дуже багато предателів. У владі знаходяться продажні чиновники, без честі, без совісті, які готові продати рідну мати, якщо це буде вигідно ім. На щастя, не ім дано вирішувати долю України. Народ їх терпить поки, до певного часу. Сьогодні хохли вже не ті, що були колись. Вони готові взяти владу в свої руки і вимагати звіту у корумпрваних чиновників.

Як казав Мальчиш-кібальчиш: "Нам бы только день простоять, да ночь продержаться." Війна закінчиться. Усі війни закінчуються, коли наступає час. І тоді ми неведемо лад у своєї Україні. Доведемо до логічного завершення справу, почату на Майдані. Справу, за яку віддали своє життя найкращі сини й доньки України.

СЛАВА УКРАЇНІ !!!   

Я ХОХОЛ!

Родился я в Украине, в Львовской области. Некоторое время жил в Тюмени, вырос в Мурманске,  служил в Карелии, а спустя год после армии,  вернулся в Украину и долгое время жил в Одесской области.

Помнится в детстве, когда я приезжал на лето в Украину, к своей бабушке, пацаны называли меня иногда москалем. Тогда я еще не вполне понимал смысла такого оскорбления, но было обидно. В душе ведь я считал себя украинцем.

Сегодня, когда Россия подло захватила Крым и ведет необъявленную, тупо отрицаемую войну против моей страны, против моего народа, мне часто приходится читать в Интернете комментарии россиян, наполненные нечеловеческой злобой.

В большинстве  своем, это люди низшего уровня развития, давно отвыкшие думать самостоятельно. Они лишь дружно повторяют то, что внушает им телевидение. А телевидение, как известно, принадлежит правящей верхушке. А кто развязал войну в Украине? да та-же самая, правящая верхушка.

Так вот, в этих самых комментариях, нас, украинцев , часто презрительно называют хохлами. Наивные, недалекие люди! Если бы они знали истинное значение этого слова, то наверно не произносили бы его с такой ненавистью, да и вообще, наверно реже бы его употребляли по отношению к украинцам.

Суть в том, что хохлами украинцев стали называть татаро-монголы, во времена известного, татаро-монгольского нашествия. А назвали они украинцев так, за воинскую доблесть, отвагу и честь. И переводится это слово, как "Сын неба", или "Посланник неба".

Согласитесь - ничего оскорбительного, скорее наоборот. Очень даже уважительное слово. Теперь, когда мне презрительно говорят: "Ты, хохол!" - я лишь улыбаюсь в ответ и испытываю чувство гордости. Да! Я Хохол! Я горжусь тем, что я потомок доблестных предков своих, которые заслужили это звание в жестоких битвах за честь и свободу своей Родины, своей Неньки Украины.

Я горжусь моей Украиной, моими соотечественниками, выступившими на Майдане за свое право на лучшую жизнь. Я горжусь также героями-хохлами, защищающими свою землю от внутреннего и внешнего врага.

У нас полно предателей. У власти стоят продажные чиновники, без чести, без совести, готовые продать мать родную, если посчитают сделку выгодной. К счастью, не им решать судьбу Украины. Народ терпит их, до поры - до времени. Сегодня хохлы уже не те, что были раньше и готовы взять власть в свои руки, и потребовать отчет у своих зарвавшихся чиновников.

Как говорил Мальчиш-кибальчиш: "Нам бы только день простоять, да ночь продержаться." Война закончится. Все войны заканчиваются, когда приходит время. И тогда мы наведем порядок в своей Украине. Доведем до логического завершения дело, начатое на Майдане. Дело, за которое отдали свои жизни лучшие сыны и дочери Украины.

СЛАВА УКРАИНЕ!!!